 Історія храмів часто віддзеркалює історію міст де були побудовані.
Малинський костел не є виключенням з цього правила. Заснована в 1684 році
католицька громада міста сто років мріяла про сакральну будову і в 1795 році
вона врешті – решт з’явилась. Костел був побудований коштом княгині
Радзивілл. Заповіт її передбачав 20
тис.карбованців сріблом на будування святині, а також кошти на богадільню, за
умовою того, щоб у ній також надавали притулок віруючим людям. За переказами,
тут перебував чудотворний лик Божої Матері, що 1869 р. був переданий у
католицький храм м. Києва. На жаль, подальша доля ікони є невідома.
Храм був побудований Ігнатієм Кордишем, освятив його того ж єпископ
Любовідзький. В 1913 р. парафія налічувала 3400 вірних, а в 1935 р. святиню і
багато інших було зачинено рішенням радянської влади.
Перед ІІ Світовою війною тут було медичне училище, пізніше школа. За часів
війни нацисти влаштували в підвалі храму в’язницю, але найімовірнішим є те, що
перед цим там була катівня НКВС. Навіть у спогадах радянських солдат можна
прочитати про "двоповерховий білий костел, що височить посеред
міста".
З початку 90 рр. ХХ ст. парафія у Малині почала відроджуватися. Офіційно її
було відновлено та зареєстровано 1991 р. рішенням Житомирського облвиконкому №4
(32) від 22 лютого 1992 р. А 1 червня 1992 р. храм було повернено вірним.
Душпастирську працю тут розпочинали і з гідністю провадять священики з різних
кінців України та світу.
Жнива великі і роботи на наших теренах вистачить для всіх конфесій. Єдиний Католицький
храм міста збирає під свій дах людей кожного дня і дає кожному можливість
особисто зустріти Бога, але роки війн одночасно з перебудовами за часи нищівних
ідеологій залишили свій відбиток на його понівеченому тілі.
Цими днями колона перед входом у храм не витримала напруги років та дала
тріщину, і частково розсипалась. Так само і вся сакральна споруда місцями
нагадує колону, що потребує негайної допомоги.
В часи, коли наша країна активно декларує бажання відтворити історичну
справедливість і рухається в сторону Європейської інтеграції, найстаріша
історична споруда міста прагне повернути своє обличчя і просить всіх небайдужих
про посильну допомогу.
Молитовне заступництво віруючих людей та сформовані моральні духовні
цінності майбутніх поколінь, напевно, обернуться на щире благословення для
міста та благодійників храму. Настоятеля Малинського костелу о. Ігор
Ольховський
| 
Malin