Народився 14 січня 1888 року в містечку Малині (нині місто Житомирської області України) в багатодітній сім'ї київського головного рабина Вайсблата Н. Я.. Брат мистецтвознавця та перекладача Володимира Вайсблата та художника Йосипа Вайсблата.
В 1922 році закінчив Київський медичний інститут. Від 1927 року — завідувач першого щелепового відділення в Україні при Жовтнвій лікарні Києва. В 1929—1932 роках — завідувач кафедри щелепно-лицьової хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. В 1932—1953 роках — завідувач кафедри хірургічної стоматології Київського стоматологічного інституту. Одночасно в 1938—1941 роках — декан стоматологічного факультету, заступник директора з наукової роботи. В 1938—1953 роках — головний стоматолог Міністерства охорони здоров'я УРСР. Лікар-стоматолог. Доктор медичних наук. Професор. Заслужений діяч науки УРСР (1947). Помер 10 червня 1965 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.