Главная | RSSСуббота, 24.06.2017, 04:52

МалинMalin

   Malindorf  
Меню сайта
Категории раздела
фотографии [6]
Малин та Малинчани [50]

Фотоальбом

Главная » Фотоальбом » Малин та Малинчани » Миклу́хо-Макла́й Мико́ла
Пам'ять про видатного вченого і мандрівника свято зберігають у Малині. Ім'я Миклухо-Маклая носить міський парк відпочинку, а також одна із вулиць міста. В Малинському лісотехнікумі, який розміщений в будинку, в якому жив брат Миколи Миколайовича — Михайло Миколайович, діє музей, експонати якого розповідають про подвижницьке життя вченого, його родину та малинський період життя Миклухо-Маклая.

1986 — до святкування 140-річчня з дня народження вченого, у Малині було відкрито пам'ятник М. М. Миклусі-Маклаю, до речі, єдиний у Європі.

До Малина двічі (1980 та 1988 рр.) приїздив онук великого вченого Роберт Миклухо-Маклай, який жив в Австралії.

Просмотров: 1355 | Размеры: 250x344px/24.8Kb | Рейтинг: 4.0/4
Дата: 21.03.2010 | Добавил: net1937


Всего комментариев: 1
1  
Мати Миклухо-Маклая, Катерина Семенівна походила з мішаної німецько-польської родини: лікаря, учасника війни 1812 р., підполковника у відставці С.Ф. Беккера, зрусифікованого німця, і польської дворянки Лідії Шатковської.
У 1873 р. Катерина Семенівна виконала заповіт чоловіка, який мріяв після виходу на пенсію придбати невеличкий маєток в Україні і решту років прожити «в краю соняхів і калини». За кошти, виручені від розпродажу акцій Волзького пароплавного товариства, придбаних ще за життя чоловіка, Катерина Семенівна в 1873 р. купила маєток у Малині і з синами Сергієм і Михайлом та дочкою Ольгою переїхала туди на постійне мешкання.

Микола Миколайович відвідав їх у 1886 р. У Малині мандрівник пробув понад два місяці. Тут він занурюється у роботу. Як розповідає письменниця Л. Тинянова в повісті «Друг з далечини»: «Миколу Миколайовича розмістили в найдальшій кімнаті, яка звалась «бібліотекою», тому що в ній стояла полиця з книгами батька - Миколи Ілліча. Тут було спокійно і просторо. Залізне ліжко, два стільці,

великий дерев’яний стіл, що заміняв письмовий». Він жив, оточений турботами сім’ї, і давно не почував себе так чудово.

Пізніше брат вченого, Михайло Миколайович, згадував: «Вечорами вся сім’я збиралась у нього в кімнаті і слухала жваві, яскраві розповіді про мандрівки. Говорив він завжди із захопленням, в його розповідях переплітались і події раннього дитинства, і студентства, і життя у тропічних країнах». Микола Миколайович вивчав побут, звичаї, традиції місцевого населення, захоплювався народною творчістю, досліджував багатий тваринний і рослинний світ краю, цікавився історією древлян, у сусідніх селах вивчав антропологічні особливості жителів Полісся. Та найголовнішим його завданням було, як зазначається в автобіографії мандрівника, «приступити до надрукування своїх «Подорожей». Робота з нелегких була. Доводилося, одночасно з літературною правкою, здійснювати переклад, оскільки чимало щоденників і заміток було написано іноземними мовами (Миклухо-Маклай знав їх аж 17!). Як би там не було, редакційну підготовку першого тому подорожей мандрівника було закінчено саме в Малині. Перше повідомлення, яким науковець оповіщає про своє прибуття з Малина до Петербурга, датоване 21 липня 1886 р.

Другі відвідини вченим Малина припадають на літо 1887 р. Цього разу родину він відвідав разом із дружиною Маргаритою Робертсон і дітьми Олександром і Володимиром. У листі від 23 серпня 1887 р. братові Михайлу він зазначав: «...по приїзді в Радомишль, послав, як і збирався, телеграму Юлії (матері свого улюбленого племінника Михайлика), щоб прискорити її повернення». Цей візит до Малина був коротким, і про нього документальних відомостей дійшло мало.

Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Друзья сайта
  • Світовий конгрес українців
  • Католицький часопис
  • Малинське ВО Свобода
  • ІнфоМалин

  • Copyright MyCorp © 2017
    Сделать бесплатный сайт с uCoz